Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Січкарук І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Ягенський А. В. Оцінка якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: результати валідизації україномовної версії опитувальника MacNew Heart Disease Health-related Quality of Life [Електронний ресурс] / А. В. Ягенський, S. Hofer, І. М. Січкарук, N. Oldridge // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_4 | ||
| 2. | 
Ягенський А. В. Стан медикаментозного лікування після перенесенного інфаркту міокарда з супутньою патологією [Електронний ресурс] / А. В. Ягенський, Є. Х. Заремба, Л. П. Духневич, І. М. Січкарук, А. Я. Базилевич // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 4. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_4_18 Состояние медикаментозного лечения и качество наблюдения пациентов на амбулаторном этапе после инфаркта миокарда (ИМ) изучены у 333 пациентов, рандомизированных из 912, которые были на стационарном лечении по поводу ИМ в 2000 - 2005 гг. в Луцкой городской клинической больнице. В домашних условиях проводили анкетирование, измерение артериального давления, антропометрических параметров. Лабораторно-инструментальные исследования проводили в условиях клиники. 15,6 % пациентов не принимали лекарств после ИМ. Доля пациентов, которые не принимали медикаментов, растет с увеличением времени после него (3,0 % - до года после ИМ, 16,4 % - от 1 до 3, 18,6 % - больше 3 лет). <$E beta>-блокаторы использовали 49,8 % пациентов, аспирин - 51,1 %, ИАПФ - 52,6 %, БРА - 1,5 %, нитраты - 21,0 %, диуретики - 25,5 %, статины - 10,5 %, блокаторы кальциевых каналов - 11,4 %. Большинство пациентов регулярно обследовались у врача по поводу заболеваний сердечно-сосудистой системы на амбулаторном этапе и контролировали уровни артериального давления, глюкозы крови и общего холестерина. Пациенты, которые наблюдались у кардиолога, чаще использовали <$E beta>-блокаторы (70,7 % против 52,5 %), аспирин (52,8 % и 37,9 %) и статины (12,2 % и 5,8 %) и имели более низкие уровни САД, ЧСС, общего холестерина и лучше скоррегированные уровни ЛПНП та ЛПВП. Медикаментозное лечение и качество наблюдения пациентов после ИМ в большинстве случаев, особенно с продолжением времени после него, не отвечает рекомендациям. | ||
| 3. |
Січкарук І. М. Поширеність основних факторів ризику у хворих після інфаркту міокарда [Електронний ресурс] / І. М. Січкарук, Н. Д. Сидор, Ю. Г. Кияк, Л. П. Духневич, А. Я. Базилевич, А. В. Ягенський // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_10 Проведена оценка распространенности факторов риска среди пациентов после инфаркта миокарда. Распространенность факторов риска изучалась среди 333 пациентов, рандомизированных из 912, которые были госпитализированы в 2000 - 2005 гг. В домашних условиях проводилось анкетирование, измерение АД, антропометрических параметров. Лабораторно-инструментальные обследования проводились в условиях клиники. Наиболее распространенным фактором риска оказалась артериальная гипертензия - 84,1 %, наименее - сахарный диабет - 13,8 %. Гиперхолестеринемия встречалась у 55,4 % пациентов и часто сочеталась с одновременным повышением уровня ЛПНП и ТГ (45,5 %). Общее ожирение выявлено у 44,7 %, абдоминальное у 58 %, при этом, абдоминальное ожирение также имел каждый седьмой пациент с нормальным весом. Распространенность курения составила 18,3 %, гиподинамии - 27,9 %. Более половины пациентов после инфаркта миокарда имели одновременное сочетание 3 - 4 факторв риска. | ||
| 4. | 
Ягенський А. В. Фібриляція передсердь після перенесеного інфаркту міокарда: зв’язок зі структурними змінами в серці, серцевою недостатністю та віком [Електронний ресурс] / А. В. Ягенський, М. М. Павелко, І. М. Січкарук // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 4. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_4_5 Фібриляція передсердь (ФП) виникає у 8,0 +- 22,0 % хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Вона асоціюється зі значним зростанням як шпитальної летальності, так і смертності впродовж 5-річного періоду спостереження. Мета роботи - з'ясувати частоту виникнення ФП, її зв'язок зі структурними змінами в серці, серцевою недостатністю та іншими чинниками у пацієнтів у віддалений період після перенесеного ІМ. Дослідженням були охоплені 169 пацієнтів після ІМ - 135 чоловіків і 34 жінки. Середній вік 57,3 +- 11,4 року. Від першого перенесеного ІМ минуло 4,96 +- 4,64 року. ФП була діагностована у 33 пацієнтів (19,5 %): постійна форма - у 23 (13,6 %), пароксизмальна - у 10 (5,9 %). За результатами множинного логістичного аналізу незалежними предикторами ФП виявились вік хворих та об'єм правого передсердя у них. Водночас кожних додаткових 10 років життя у них супроводжуються збільшенням імовірності постійної форми ФП більш ніж удвічі (на 110,0 %), а збільшення об'єму ПП на кожних 50,0 мл і утричі (на 200,0 %). Частота виявлення постійної форми ФП збільшувалась зі зростанням важкості серцевої недостатності, тоді як для пароксизмальної форми ФП такої закономірності не виявлено. Висновки: під час оцінювання ризику ФП на особливу увагу заслуговують параметри, які характеризують стан правих відділів серця, зокрема, розміри правого передсердя і ступінь регургітації через тристулковий клапан. | ||
| 5. | 
Січкарук І. М. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнта молодого віку із синдромом Барде – Бідля [Електронний ресурс] / І. М. Січкарук, О. В. Христюк, М. Є. Романів, О. А. Василькова, О. С. Карголь, М. М. Павелко, А. В. Ягенський // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - № 1. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2018_1_6 Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST - одна з найбільш поширених причин смерті пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Останніми роками відзначено зростання кількості випадків інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST серед чоловіків віком 25 - 50 років, і смертність від нього серед молодих чоловіків в Україні в 3 - 5 разів вища, ніж в економічно розвинених країнах. Представлене у статті спостереження інфаркту міокарда в молодої людини з генетичним дефектом, складовою частиною якого є порушення метаболізму, може бути наслідком прогресування атеросклеротичного процесу. Випадок поєднання синдрому Барде - Бідля з інфарктом міокарда з ангіографічно ураженими коронарними артеріями в чоловіка віком 23 роки свідчить про недооцінку ролі генетичних захворювань у розвитку ІХС в пацієнтів молодого віку. Активна корекція всіх чинників ризику, моніторинг лабораторних показників у підлітків і молодих чоловіків з метаболічними порушеннями, перш за все з ожирінням і генетичними захворюваннями, що супроводжуються метаболічними розладами, є необхідною умовою профілактики ІХС, зокрема інфаркту міокарда, в молодому віці. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |